Температура холодних іонів в нічному секторі плазмосфери Землі
Рубрика:
Безруких, ВВ, Котова, ГА, Веригін, МІ, 1Шмілауер, Я, Венедиктов, ЮІ, Барабанов, МО 1Інститут фiзики атмосфери Академії наук Республіки Чехія, Прага, Республіка Чехія |
Косм. наука технол. 2007, 13 ;(1):071-078 |
https://doi.org/10.15407/knit2007.01.071 |
Мова публікації: російська |
Анотація: Розглядається теплова структура нічної плазмосфери на основі результатів вимірювань розподілу концентрації пр та температури Тр холодної плазми у плазмосфері Землі, отриманих на КА «Інтербол-2» («Авроральний зонд») у вересні 1996 р. і супутнику «Магіон-5» у грудні 2001 р. Виявилось, що нічні температури, на відміну від денних, сильно залежать від рівня геомагнітної активності: при підвищенні активності зменшуються значення температури, і, можливо, її висотний градієнт. У спокійних геомагнітних умовах регулярно спостерігається збільшення Тр із збільшенням висоти (або L-параметра). Наприклад, на висоті 5000 км 1600 < Тр < 2800 К, а на висоті 10000 км – 3000 < Тр < 4600 К. У цьому діапазоні висот для геомагнітних широт -4° < λ < 40° середній градієнт температури складає 0.3 К/км. Підвищення Тр у периферійній частині плазмосфери і на плазмопаузі, очевидно, пов'язане із вторгненням у плазмосферу потоків кеВ-частинок із магнітосфери. Приводяться експериментальні дані про варіації розподілів Тр (L) у нічній плазмосфері: до початку бурі 26.09.1996 p., під час головної фази і у фазі відновлення. Причини вказаних варіацій обговорюються з урахуванням коротації холодної плазми у силових трубках з Землею. Великомасштабна область з від'ємним градієнтом температури на L > 2, яка регулярно спостерігалась на КА «Авроральний зонд» у денному секторі плазмосфери протягом періоду, близького до мінімуму сонячного циклу, у нічному секторі у вересні 1996 р. не реєструвалась. Проте у 1999– 2001 pp. область з від'ємним градієнтом температури у нічному секторі кілька разів спостерігалась на супутнику «Магіон-5».
|
Ключові слова: геомагнітна активність, плазмосфера, температура |
References:
1. Безруких В. В., Веригин М. И., Котова Г. А. и др. Динамика плазмопаузы и распределения концентрации холодной плазмы в плазмосфере Земли в процессе развития геомагнитных бурь по результатам эксперимента «Авроральный зонд»/«Альфа-3» // Космич. исс-лед.—2000.—38.—С. 536—548.
2. Безруких В. В., Котова Г. А., Лежен Л.А. и др. Динамика температуры и концентрации холодных протонов плаз-мосферы Земли, связанная геомагнитными возмущениями по данным эксперимента «Авроральный зонд»/«Альфа-3» // Космич. исслед.—2003.—41.— С. 417—427.
3. Carpenter D. L., Anderson R. R. An ISEE/whistler model of equatorial electron density in the magnetosphere // J. Geophys. Res.—1992.—97.—P. 1097—1108.
4. Comfort R. H., Waitte J. H., Chappell С R. Thermal Ion Temperatures From Ion Mass Spectrometer DE-1 // J. Geophys. Res.—1985.—90.—P. 3475—3486.
5. Mclllwain С. Е. A Kp dependent equatorial electric field model // Adv. Space Res.—1986.—6, N 1.—P. 87—197.
6. Olsen R. C, Shawhan S. D., Gallagher D. L., et al. Plasma observations at the Earth's magnetic equator // J. Geophys. Res.—1987.—92.—P. 2385.
7. Pierrard V., Lemaire J. Lorenzian ion exospheric model // J. Geophys. Res.—1996.—101.—P. 7923—7934.
8. Titheridge J. E. Temperatures in the upper ionosphere and plasmasphere // J. Geophys. Res. —1998.—103.— P. 2261—2277.
9. Webb P. A., Essex E. A. Modification to the Titheridge upper ionosphere and plasmasphere temperatures model // J. Geophys. Res.—2003.—108, N A10.