Розглядається теплова структура нічної плазмосфери на основі результатів вимірювань розподілу концентрації п_р та температури Т_р холодної плазми у плазмосфері Землі, отриманих на КА «Інтербол-2» («Авроральний зонд») у вересні 1996 р. і супутнику «Магіон-5» у грудні 2001 р. Виявилось, що нічні температури, на відміну від денних, сильно залежать від рівня геомагнітної активності: при підвищенні активності зменшуються значення температури, і, можливо, її висотний градієнт. У спокійних геомагнітних умовах регулярно спостерігається збільшення Т_р  із збільшенням висоти (або L-параметра). Наприклад, на висоті 5000 км 1600 < Т_р < 2800 К, а на висоті 10000 км – 3000 < Т_р < 4600 К. У цьому діапазоні висот для геомагнітних широт -4° < λ < 40° середній градієнт температури складає 0.3 К/км. Підвищення Т_р у периферійній частині плазмосфери і на плазмопаузі, очевидно, пов'язане із вторгненням у плазмосферу потоків кеВ-частинок із магнітосфери. Приводяться експериментальні дані про варіації розподілів Т_р (L) у нічній плазмосфері: до початку бурі 26.09.1996 p., під час головної фази і у фазі відновлення. Причини вказаних варіацій обговорюються з урахуванням коротації холодної плазми у силових трубках з Землею. Великомасштабна область з від'ємним градієнтом температури на L > 2, яка регулярно спостерігалась на КА «Авроральний зонд» у денному секторі плазмосфери протягом періоду, близького до мінімуму сонячного циклу, у нічному секторі у вересні 1996 р. не реєструвалась. Проте у 1999– 2001 pp. область з від'ємним градієнтом температури у нічному секторі кілька разів спостерігалась на супутнику «Магіон-5».