Роботу присвячено актуальній проблемі ¾ оцінці ефективності моніторингу катастрофічних процесів космічного та земного походження. Метою цієї роботи є кількісна оцінка ефективності моніторингу, спрямованого на прогнозування катастрофічних процесів, викликаних космічними та земними джерелами. Ефективність оцінюється з використанням методів математичної статистики та теорії виявлення сигналів. Отримано співвідношення, що дозволяють розрахувати коефіцієнти ефективності попередження небезпек (катастроф) і витрат, пов’язаних з передбаченою катастрофою, за рахунок організації безперервного комплексного моніторингу фізичних полів і їх параметрів, що характеризують катастрофи космічного та земного походження.

           Показано, що коефіцієнт попередження катастрофи залежить тільки від умовної ймовірності пропуску небезпеки. Коефіцієнт витрат залежить від п'яти параметрів: апріорної ймовірності катастрофи, умовних ймовірностей хибної тривоги та пропуску небезпеки, відносних витрат, пов’язаних з хибною тривогою та запобіганням наслідків катастрофи при правильному її передбаченні. Оцінено виграш від використання моніторингу для низки катастроф космічного та земного походження. У якості космічних катастроф обрані сонячна супербуря, падіння великих космічних тіл, спалахи космічного гамма-випромінювання та спалахи наднових зірок. У якості земних катастроф обрано виверження вулканів, землетруси та інші небезпеки. Показано, що в багатьох випадках виграш може бути значним. В інших випадках малість виграшу пов’язана з неможливістю в даний час домогтися низьких значень ймовірностей хибної тривоги та пропуску небезпеки.