В еволюційній системі зародження життя на Землі мохоподібні є однією з найдавніших груп наземних рослин, а сила тя-
жіння — константа і екологічний фактор розвитку мохів від проростання спор до гаметофітної дернини і спорофіту. До-
сліджено тропізми мохів на клітинному рівні завдяки унікальності поєднання стимулів перцепції і росту в єди ній апікальній клітині протонеми. Встановлено, що поляризація проростків одноклітинних спор є гравізалежною адаптивною функцією, яка дає можливість рослині вибратися на освітлену поверхню ґрунту. Орієнтація проростків спор різних видів мохів функ- ціонально залежна від життєвої стратегії і гравітаційного компонента як вектора росту. Визначено, що гравічутливість бріофітів видоспецифічна, відмінна на різних стадіях диференціації гаметофіту і спорофіту, залежить від екологічних чин- ників. З’ясовано особливості взаємовпливу світла і гравітації на фото-/гравітропізм і гравіморфози бріофітів. Якщо гра- вітація має явно виражену поляризаційну дію і сталу величину, світло є фактором життєдіяльності рослин, обов’язковою умовою фототропізму і фотоморфогенезу. Підтверджено конкурентну взаємодію між фото- і гравітропізмом та визначено мінімальні порогові значення інтенсивностей освітлення, що інгібують гравічутливість. Як потужніший чинник світ- ло блокує гравітропну реакцію, а гравітація діє на сенсорну систему фоторецепторів. Взаємна дія фото- і гравітропізму впливає на морфологію гаметофіту і спорофіту, розвиток специфічних гравіморфозів, формування габітусу у природному середовищі. Виявом гравіморфозу є утворення бруньок в апікальній частині протонемних столонів, завдяки чому вперше по ляризаційна дія сили тяжіння обговорюється як фактор морфогенезу і трансформації одновимірного росту у тривимірний. Про адаптивні функції гравіморфозів свідчать морфологічні гравізалежні форми мохів в екстремальних умовах, як дендри ти Weissia condensa (Voit) Lindb. та виводкові бульбочки Ptychostomum pseudotriquetrum (Hedw.) J. R. Spence.