Світлове забруднення вперше привернуло до себе увагу, коли люди зрозуміли, що більше не мають змогу бачити нічне небо так як це було колись, а причиною цього є надлишок видимого та ультрафіолетового світла з міст. Проте в останні роки стало очевидним, що штучне нічне освітлення хвилює не лише астрономів. Дослідження показали, що штучне нічне освітлення негативно впливає на різноманітних тварин. Для збереження природної темноти неба в світі створюються Парки темного (або зоряного) неба ¾ це райони унікального природного середовища, які захищають природну нічну темряву від забруднення штучним світлом. Вони є еквівалентом природних заповідників ¾ територій, що мають виключну природну цінність. Вони виконують захисні функції для найтемніших куточків нашої планети, де нічне середовище не порушується штучним світлом. Ці парки виконують не лише екологічні, а й освітні функції.

       Захист темряви повільно включається в існуючі природоохоронні території, такі як національні парки. Темрява - це природний ресурс, який потребує охорони. В 2016 році був  створений Закарпатський парк темного неба. Для його реєстрації та входження до Міжнародної асоціації парків темного неба було проведено вимірювання яскравості нічного неба у різних місцях даного парку з метою визначення стану світлового забруднення на даній території. Результати вимірів цілком задовільнили вимоги які ставляться до парків темного неба. У Закарпатському парку темного неба де ми проводили вимірювання середнє максимальне значення фону нічного неба було ~ 21.59 mag/arcsec. У 2021 році була прийнята заявка на реєстрацію Закарпатського парку темного неба в Міжнародну асоціацію парків темного неба.Також продовженні дослідження стану світлового забруднення на околицях парку темного неба, а саме на двох станціях оптичних спостережень ¾ Ужгород та Деренівка. Представлені результати зміни фону нічного неба в цих місцях на  40-ка річному інтервалі часу.