Моніторинг стану світлового забруднення в Закарпатському регіоні
Рубрика:
| ПЕРІГ, ВМ, Кудак, ВІ, Гуранич, ПП, Сусла, АІ |
| Косм. наука технол. 2024, 30 ;(4):73-80 |
| https://doi.org/10.15407/knit2024.04.073 |
| Мова публікації: Українська |
Анотація: Світлове забруднення вперше привернуло до себе увагу, коли люди зрозуміли, що більше не мають змогу бачити нічне небо так як це було колись, а причиною цього є надлишок видимого та ультрафіолетового світла з міст. Проте в останні роки стало очевидним, що штучне нічне освітлення хвилює не лише астрономів. Дослідження показали, що штучне нічне освітлення негативно впливає на різноманітних тварин. Для збереження природної темноти неба в світі створюються Парки темного (або зоряного) неба ¾ це райони унікального природного середовища, які захищають природну нічну темряву від забруднення штучним світлом. Вони є еквівалентом природних заповідників ¾ територій, що мають виключну природну цінність. Вони виконують захисні функції для найтемніших куточків нашої планети, де нічне середовище не порушується штучним світлом. Ці парки виконують не лише екологічні, а й освітні функції.
Захист темряви повільно включається в існуючі природоохоронні території, такі як національні парки. Темрява - це природний ресурс, який потребує охорони. В 2016 році був створений Закарпатський парк темного неба. Для його реєстрації та входження до Міжнародної асоціації парків темного неба було проведено вимірювання яскравості нічного неба у різних місцях даного парку з метою визначення стану світлового забруднення на даній території. Результати вимірів цілком задовільнили вимоги які ставляться до парків темного неба. У Закарпатському парку темного неба де ми проводили вимірювання середнє максимальне значення фону нічного неба було ~ 21.59 mag/arcsec. У 2021 році була прийнята заявка на реєстрацію Закарпатського парку темного неба в Міжнародну асоціацію парків темного неба.Також продовженні дослідження стану світлового забруднення на околицях парку темного неба, а саме на двох станціях оптичних спостережень ¾ Ужгород та Деренівка. Представлені результати зміни фону нічного неба в цих місцях на 40-ка річному інтервалі часу.
|
| Ключові слова: астроклімат, астротуризм, парки темного неба, світлове забруднення, фон нічного неба, штучне світло |
References:
1. Yepishev V. P., Isak I. I., Klimyk V. U. (2005). Light "contamination" of the night sky in point Uzhgorod. Scientific Herald of
Uzhhorod University. Ser. Phys., № 18, 16-18 [In Ukrainian].
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2005.18.16-18
2. Nazarenko L. A., Chernets V. S. (2014). Problems of light pollution. Lighting and electrical engineering, № 2, 6-17 [In Ukrainian].
3. Semkiv Yu. M. (2009). Light pollution of the atmosphere: astronomical aspect. Ternopil, 38 p. [In Ukrainian].
4. Semkiv Yu. M., Andriichuk V. A. (2008). Light pollution of the atmosphere: state and prospects of solution. Light-LUX, № 3,
74-77 [In Ukrainian].
5. Bará S., Tapia C. E., Zamorano J. (2019). Absolute radiometric calibration of TESS-W and SQM night sky brightness sensors. Sensors, 19, № 6, 1336.
https://doi.org/10.3390/s19061336
6. Cinzano P., Falchi F., Elvidge C. D. (2001). The first world atlas of the artificial night sky brightness. Mon. Notic. Roy. Astron.
Soc., 328, № 3, 689-707.
https://doi.org/10.1046/j.1365-8711.2001.04882.x
7. Kuffer M., Pfeffer K., Sliuzas R., Taubenböck H., Baud I., van Maarseveen M. (2018). Capturing the urban divide in nighttime light images from the International Space Station. IEEE J. selected topics in applied earth observations and remote sensing,
11, № 8, 2578-2586.
https://doi.org/10.1109/JSTARS.2018.2828340
8. Labuda M., Koch R., Nagyová A. (2015). "Dark Sky Parks" as measure to support nature tourism in large protection areascase study in the Nature Park "Nossentiner/Schwinzer Heide". Naturschutz und Landschaftsplanung, 47, № 12, 380-388.
9. Levin N., Kyba C. C., Zhang Q. (2019). Remote sensing of night lights - beyond DMSP. Remote Sensing, 11, № 12, 1472.
https://doi.org/10.3390/rs11121472