Ландшафт басейну річки Уж із застосуванням ГІС-технологій: стратегія покращення якості поверхневих вод

Федонюк, ТП, Скидан, ОВ, Мельничук, ТВ, Зимароєва, АА, Пазич, ВМ
Косм. наука технол. 2023, 29 ;(4):043-066
https://doi.org/10.15407/knit2023.04.043
Мова публікації: Англійська
Анотація: 
Наведено результати дослідження якості поверхневих вод басейну р. Уж. Цей регіон надзвичайно важливий, оскільки частина його забруднена радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Мета роботи — геоінформаційний аналіз стану та структури ландшафтів басейну р. Уж, визначення параметрів якості поверхневих вод цього регіону та виявлення потенційних кореляційних зв’язків між цими параметрами. Для цього ми здійснили просторовий розділ території басейну на окремі масиви, в кожному з яких визначили методом автоматичного дешифрування співвідношення структурних компонентів ландшафтів, порушення їх ерозійними процесами та зіставили з наземними даними якості поверхневих вод масивів.
         За сольовим складом всі досліджені масиви мають доброякісні умови. Річка Уж та її притоки за середніми значеннями трофосапробологічного стану повинні бути віднесені до категорії 4 (слабко забруднені), але екстремальні значення подекуди змістилися до 5 (помірно забруднені). Більшість перерахованих токсичних речовин були наявні в середніх рівнях і здебільшого не перевищували допустимих концентрацій за категорією 4 — слабко забруднені. Екстремальні концентрації досягали категорії 6 (забруднені), що було спричинено в основному антропогенною діяльністю та накопиченням радіоактивних матеріалів. Встановлено, що ступінь ерозійного руйнування ландшафту та ступінь стабілізації ландшафту істотно впливають на значення інтегрального показника якості води.
            На основі отриманих даних побудовано тривимірну модель, завдяки якій можна здійснювати достовірну оцінку та прогнози змін якості поверхневих вод в залежності від структурних особливостей ландшафтів. Враховуючи, що деякі з цих територій наразі перебувають у зоні радіоактивного забруднення, планування змін структури ландшафтів має бути узгоджене з потенційними ризиками погіршення якості поверхневих вод, і запропонована у статті модель матиме важливе прикладне значення для вирішення цієї задачі.
Ключові слова: ерозія, поверхневі води, просторовий аналіз, радіоактивне забруднення, стабільність ландшафту, трофосапробологічний стан, якість води