Задача координатної прив’язки невідомих наземних об’єктів становить важливу частину дистанційного зондування Землі. Для розв’язання згаданої задачі з використанням бортової оптико-електроннної системи низькоорбітального космічного апарата мають бути розроблені спеціальні схеми зйомок і обчислювальні алгоритми. Основна мета даної статті — запропонувати і дослідити такі нові алгоритми.

             Розглядаються два принципово відмінних алгоритми координатної прив’язки наземних об’єктів з використанням космічних знімків. Перший з цих алгоритмів грунтується на фотограмметричній умові колінеарності. Другий алгоритм спирається на правила розв’язання трикутників. Координатна прив’язка включає польотний етап — зйомку об’єктів з орбіти — і наземний етап — обробку знімків, переданих на землю разом із синхронно отриманими показами зоряного давача і обладнання споживача GPS. Припускається, що попередньо задане розташування об’єкта координатної прив’язки відоме з точністю порядку 1…2 км або сотень метрів. Це дозволяє спрямувати оптичну вісь камери на окіл об’єкта координатної прив’язки таким чином, щоб забезпечити захоплення цього об’єкта полем зору камери і гарантувати координатну прив’язку з точністю порядку десятків метрів. На відміну від інших алгоритмів такого призначення, розглядуваний підхід не передбачає використання еліпсоїда, який апроксимує форму Землі, і, отже, запропоновані алгоритми вільні від непевностей, пов’язаних з можливими локальними неточностями згаданої апроксимації. Чисельне моделювання продемонструвало задовільну точність запропонованих алгоритмів координатної прив’язки у відповідності з попередньо вказаними вимогами. Можна зробити висновок, що запропоновані алгоритми можуть бути ефективно застосовані до координатної прив’язки наземних об’єктів з використанням космічних знімків.