Про природу спалахів мікрохвильового випромінювання в петельних структурах активної області

Рубрика: 
Космічна й атмосферна фізика
Кришталь, ОН, Герасименко, СВ, Войцеховська, АД
Косм. наука технол. 2010, 16 ;(5):29-37
https://doi.org/10.15407/knit2010.05.029
Мова публікації: російська
Анотація: 
Досліджено стійкість першої гармоніки чисто електронних нахилених бернштейнівських мод, модифікованих врахуванням кулонівських зіткнень та наявністю слабкого великомасштабного електричного поля у петлі. Передбачалось, що основні характеристики магнітоактивної плазми в основі петельної структури на ділянці, що відповідає нижній хромосфері активної області, визначаються за допомогою напівемпіричної моделі сонячної атмосфери Фонтенли ‒ Авретта ‒ Льозера (FAL). Як основна причина виникнення та розвитку нестійкості розглядалась сукупна дія таких факторів, як наявність субдрейсерівського електричного поля, амплітуда якого адіабатично повільно збільшується в ході розвитку спалахового процесу, врахування парних кулонівських зіткнень та мале відхилення напрямку розповсюдження збурення від чисто перпендикулярного по відношенню до магнітного поля петлі.
      Дослідження інкремента розвитку нестійкості показало, що використання моделі FAL замість моделей атмосфери MAVN та VAL, які були використані раніше, призводить до суттєвого зниження порогу нестійкості за амплітудою субдрейсерівського електричного поля. Випромінювання в сантиметрово-міліметровому діапазоні може виникнути за сприятливих умов унаслідок розпаду хвилі, яка генерується, на кінетичну альвенівську та звичайну електромагнітну хвилі.
Ключові слова: магнітоактивна плазма, петельна структура, хромосфера
Повний текст (PDF)
 
References: 
2.   Бакунина И. А., Мельников В. Ф., Яркина Е. Ю. Долгоживущие межпятенные микроволновые источни­ки // Физика плазмы в солнечной системе: Сб. тез. конф., Москва, ИКИ РАН, 5—8 февраля 2008 г. — М., 2008. — С. 17.
3.   Богод В. М., Гараимов В. И., Железняков В. В., Злот-ник Е. Я. Обнаружение циклотронной линии в спек­тре микроволнового излучения активной области на Солнце и ее интерпретация // Астрон. журн. — 2000. — 77, № 4. — С. 313—320.
4.   Кришталь А. Н. Наклонные бернштейновские моды в солнечной атмосфере: неустойчивость первой гармоники // Кинематика и физика небес. тел. — 1997. — 13, № 1. — С. 24—36.
5.   Кузнецов С. А., Мельников В. Ф. Влияние высокой плотности плазмы на спектральную эволюцию мик­роволнового излучения // Тез. науч. конф. памяти М. Т. Греховой (Нижний Новгород, 7 мая 2007 г.). – ГОУ ВПО «Нижегородский государственный уни­верситет», УНЦ «Фундаментальная радиофизика». — 2007. — С. 13—14.
6.   Мельников В. Ф., Горбиков С. П., Пятаков Н. П. Фор­мирование анизотропных распределений энергич­ных электронов во вспышечных петлях // Физика плазмы в солнечной системе: Сб. тез. конф., Москва, ИКИ РАН, 5—8 февраля 2008 г. — М., 2008. — С. 10.
7. Резникова В. Э., Мельников В. Ф., Горбиков С. П., Ши-басаки К. Динамика распределения радиояркости вдоль вспышечной петли // Физика плазмы в сол­нечной системе: Сб. тез. конф., Москва, ИКИ РАН, 5—8 февраля 2008 г. — М., 2008. — С. 17.
8. Резникова В. Э., Мельников В. Ф., Накаряков В. М., Шибасаки К. Радиальные БМЗ колебания солнечной вспышечной арки // Тез. науч. конф. памяти М. Т. Гре-ховой (Нижний Новгород, 7 мая 2007 г.). — ГОУ ВПО «Нижегородский государственный университет», УНЦ «Фундаментальная радиофизика». — 2007. — С 15—16.
9. Резникова В. Э., Мельников В. Ф., Шибасаки К. Эволю­ция распределения радиояркости вдоль протяжен­ных вспышечных петель // Тез. науч. конф. памяти М. Т. Греховой (Нижний Новгород, 7 мая 2007 г.). — ГОУ ВПО «Нижегородский государственный уни­верситет», УНЦ «Фундаментальная радиофизика». — 2007. — С. 17—18.
10. Степанов А. В., Копылова Ю. Г., Цап Ю. Т. и др. Пуль­сации микроволнового излучения и диагностика вспышечной плазмы // Письма в Астрон. журн. — 2004. — 30, № 7. — С. 530—539.
11. Шейнер О. А., Фридман В. М. Структура микроволно­вого излучения с точки зрения диагностики плазмы солнечной атмосферы // Физика плазмы в солнеч­ной системе: Сб. тез. конф., Москва, ИКИ РАН, 5—8 февраля 2008 г. — М., 2008. — С. 10.
12. Aschwanden M. I. Аn evalution of coronal heating models for active region based on Yohkoh, SOHO and TRACE observations // Astrophys. J. — 2001. — 560. — P. 1035— 1043.
13. Fontela J. M., Avrett E. H., Loeser R. Energy balance in the solar trasition region. III. Helium emission in hydrostatic, constant-abundance models with diffusion // Astrophys. J. – 1993. – 406. – P. 319-345.
14. Foukal P., Hinata S. Electric fields in the solar atmo­sphere: a review // Solar Phys. — 1991. — 132, N 2. — P. 307—334.
15. Heywaerts J., Priest E., Rust D. M. Models of solar flares // Astrophys. J. — 1977. — 216, N 1. — P. 213—231.
16. Kryshtal A. N. Bernstein wave instability in a collisional plasma with a quasistatic electric field // J. Plasma Phys. — 1998. — 60, part 3. — P. 469—484.
17. Machado M. E., Avrett E. H., Vernazza J. E., Noyes R. W. Semiepirical models of chromospheric flare regions // As-trophys. J. —– 1980. — 242, N 1. — P. 336—351.
18. Melnikov V. F., Shibasaki K., Reznikova V. E. Loop-top nonthermal microwave source in extended solar flaring loops // Astrophys. J. — 2002. — 580. — Р. L185—L 188.
19. Miller J. A., Cargill P. I., Emslie A. G., et al. Critical is­sues for understanding particle acceleration in impulsive solar flares // J. Geophys. Res. — 1997. — 102, N A7. — P. 14631—14659.
20. Solanki S. K. Small-scale solar magnetic fields: an over­view // Space Sci. Rev. — 1993. — 63. — P. 1—188.
21. Vernazza J. E., Avrett E. H., Loeser R. Structure of the solar chromosphere. III. Models of the EUV brightness com­ponents of the quite Sun // Astrophys. J. Suppl. Ser. — 1981. — 45, N 1. — P. 635—725.

22. Yukhimuk A. K., Yukhimuk V. A., Sirenko O. K., Voiten -ko Yu. M. Parametric excitation of electromagnetic waves in a magnetized plasma // J. Plasma. Phys. — 1999. — 62, part 1. — P. 53—64.