Проаналізовано результати спостережень методами некогерентного розсіяння (HP) та доплерівського зондування (ДЗ) хвилевих збурень (ХЗ) в іоносфері на висотах 180–500 км, що супроводжували старти ракет на віддаленнях 2000–10000 км. Оцінені відносна амплітуда та періоди ХЗ, викликаних як стартами ракет, так і джерелами природнього походження. Вивчено потенційні можливості методів HP і ДЗ в дослідженнях таких ХЗ. Результати вимірювань вказаними методами добре відповідали один одному. Спостережені швидкості ХЗ, що супроводжували старти ракет, близькі до виявлених нами раніше. Вони відповідають швидкостям акустико-гравітаційних, повільних МГД- і, можливо, гіротропних хвиль в іоносфері.