Метою даної статті є моделювання процесу суміщення зображень у кореляційно-екстремальних системах навігації (КЕСН) для отримання оцінок середньої (за можливими зсувами поточного зображення (ПЗ) відносно еталонного зображення (ЕЗ)) точності отримання координат кореляційним алгоритмом з урахуванням основних перетворень, які виникають при формуванні ПЗ (різниця у масштабах ПЗ і ЕЗ, поворот ПЗ відносно ЕЗ на деякий кут тощо).

Кореляційно-екстремальні системи навігації є перспективним напрямком в галузі інерціальних навігаційних систем.        Принцип їх роботи базується на зіставленні поточного зображення місцевості, отриманого з бортової оптико-електронної системи, з еталонним зображенням, раніше збереженим у пам'яті системи. Визначення зсуву між цими зображеннями дозволяє обчислити координати об'єкта навігації.Однак, через ряд факторів, таких як зміна висоти польоту, нахил об'єкта, атмосферні ефекти тощо, поточне зображення може зазнавати різноманітних перетворень порівняно з еталонним. Це ускладнює процес суміщення та знижує точність навігаційних розрахунків. Для підвищення надійності системи необхідно враховувати ці перетворення та компенсувати їх вплив.У даній роботі проводиться моделювання процесу суміщення зображень з урахуванням різниці масштабів, повороту та інших перетворень. Розглядаються різні алгоритми суміщення, такі як кореляційний аналіз, узгодження контурів, фазова кореляція та інші. Оцінюється їх ефективність та стійкість до різних видів перетворень.

       Результати моделювання дозволяють визначити оптимальні параметри роботи алгоритмів, діапазони допустимих перетворень та середню точність навігаційних розрахунків для різних умов експлуатації КЕСН. Ця інформація є корисною для розробників навігаційних систем, оскільки дозволяє підвищити їх ефективність та надійність.