Запропоновано один з варіантів подання зовнішнього гравітаційного поля планети потенціалами плоских дисків, оснований на класичній теорії потенціалу. При цьому для опису використовуються потенціали простого та подвійного прошарку з розміщенням областей інтегрування в екваторіальній площині. Коефіцієнти розкладу в ряд за цими функціями є лінійними комбінаціями стоксових постійних гравітаційного поля та однозначно виражаються  через них. Члени сум– це потенціали простого або подвійного прошарку. що дає можливість вираховувати їх з залученням результатів теорії потенціалу еліпсоїда. Збіжність такого розкладу, на відміну від традиційного за кульовими функціями, є значно ширшою та практично охоплює дію зовнішнього потенціалу за виключенням області інтегрування , в тому числі і в при поверхневих  частинах поверхні. Це дозволяє більш повно проводити інтерпретацію отриманих результатів, так як не виникає проблеми з збіжністю отриманих розкладів. Побудова плоских розподілів густини для потенціалів простого та подвійного прошарку є додатковим інструментом при дослідженнях внутрішньої структури небесного тіла, так як по суті– це проекції об’ємної густини надр планети на екваторіальну площину. Тому екстремуми цих функцій об’єднують особливості тривимірної функції розподілу надр планети.