ПОСИЛЕНА ЗБІЖНІСТЬ ОЦІНОК У ПОЛЬОТНОМУ ГЕОМЕТРИЧНОМУ КАЛІБРУВАННІ

Ткаченко, ОІ
Косм. наука технол. 2019, 25 ;(4):41-47
Мова публікації: Російська
Анотація: 
Розглядається задача польотного геометричного калібрування знімального комплексу космічного апарата. Калібрування трактується як уточнення взаємного кутового положення бортової знімальної камери і зоряного давача у тілі космічного апарата. Це обов’язкова частина підготовки знімального комплексу до знімання і координатної прив’язки наземних об’єктів. Отримані знімки і показники зоряного давача та GPS обробляються на землі. При калібруванні використовуються знімки наземних маркерів.
       Є методи польотного геометричного калібрування на основі отриманих рівнянь вимірювання різного фізичного походження. Ці рівняння розв’язуються методом найменших квадратів. Звичайно використовуються знімки заданих наземних маркерів, але можливі розв’язки задачі із залученням невідомих маркерів. У цій роботі пропонується підхід до отримання розв’язку задачі польотного геометричного калібрування з використанням формул розмитого спостерігача. Такий підхід дозволяє у багатьох випадках послабити негативний вплив збурень і похибок чутливих елементів на точність оцінок параметрів калібрування. Розроблено два різновиди розмитого спостерігача для польотного геометричного калібрування. Перший з них враховує усю сукупність отриманих знімків одноразово. Друга версія спостерігача має рекурентний характер. Усі знімки обробляються послідовно один за одним з негайним коригуванням параметрів калібрування. Такий підхід дозволяє поліпшити збіжність оцінок. Оскільки в даному разі оцінювані параметри калібрування сталі, немає потреби у властивому для подібних алгоритмів етапі прогнозу, і використовується лише процедура оновлення.
       Виклад і аргументи супроводжуються значним об’ємом комп’ютерного моделювання з використанням відомих або невідомих наземних маркерів, зокрема за умов аномальної початкової невизначеності. Результати моделювання підтверджують згадані вище переваги розмитого спостерігача у порівнянні з методом найменших квадратів для польотного геометричного калібрування.-
Ключові слова: знімальна камера, зоряний давач, координатна прив’язка, космічний апарат, наземні маркери, польотне геометричне калібрування, розмитий спостерігач
References: 
1. Лебедев Д. В. Полетная геометрическая калибровка оптико-электронной аппаратуры космического аппарата наблюдения Земли по неизвестным ориентирам. Проблемы управления и информатики. 2013. № 5. С. 114—125.
2. Лебедев Д. В., Ткаченко А. И. Информационно-алгоритмические аспекты управления подвижными объектами. Киев: Наук. думка, 2000. 310 с.
3. Пятак И. А. Выбор принципов географической привязки измерений. Исследование океана дистанционными методами. Севастополь: МГИ, 1981. C. 37—44.
4. Пятак И. А. Выбор принципов координатной привязки космических снимков. Космическая техника. Ракетное вооружение. 2010. Вып. 2. С. 100—107.
5. Ткаченко А. И. О полетной юстировке оптико-электронного комплекса космического аппарата. Изв. РАН. Теория и системы управления. 2013. № 6. С. 122—130.