Результати комплексних досліджень функціонування на орбіті ГСС «SBIRS-GEO-2»

Сухов, ПП, Епішев, ВП, Сухов, КП, Карпенко, ГФ, Мотруніч, ІІ
Косм. наука технол. 2017, 23 ;(1):63-70
https://doi.org/10.15407/knit2017.01.063
Мова публікації: російська
Анотація: 
Нове покоління супутників серії SBIRS системи раннього попередження ВПС США замінюють попередні серії DSP  В даний час з території України можна спостерігати кілька ГСС-супутників серії DSP і один «SBIRS-Geo-2». За два роки за двома супутниками було отримано понад 30 кривих блиску у фотометричній системі B, V, R. В результаті комплексних фотометричних і координатних досліджень запропоновано модель поведінки на орбіті «SBIRS-Geo-2» в порівнянні з поведінкою на орбіті супутника DSP. Супутники DSP забезпечують моніторинг земної поверхні до широт ±83° з періодом 50 с. Кількість супутників серії DSP має бути до восьми. Для контролю всієї поверхні Землі, зокрема полярних регіонів, з 15—16-с інтервалом досить мати на геостаціонарній орбіті чотири супутники серії SBIRS, розташованих через 90° уздовж екватора. Такі висновки були зроблені на основі аналізу фотометричних і координатних спостережень з використанням моделювання динаміки їх поведінки на орбіті.
Ключові слова: DSP, «SBIRS-Geo», геостаціонарній супутник, крива блиску, фазовий кут
References: 
1. Епишев В. П. Определение ориентации ИНТ в пространстве по их зеркальному отражению // Астрометрия и астрофизика. — 1983. — Вып.50. — С. 89—3.
2. Корнилов В. Г., Волков И. М. и др. Каталог WBVR-величин ярких звезд северного неба // Тр. Гос. астрон. инта им. П. К. Штернберга. — 1991. — 63. — 400с.
3. Северный С. А., Смирнов М. А., Багров А. В. Определение формы искусственного спутника Земли по фотометрическим наблюдениям // Науч. информ. — 1986. —Вып. 58. — С. 103—106.
4. Сухов П. П., Чайчук Р. А. Светодиодный эталон яркости // Новая техника в астрономии. — 1984. — С. 20—23.