Аналіз розбіжності наземних та супутникових вимірювань загального вмісту озону: станція Київ-Голосіїв
1Грицай, АВ, 1Міліневський, ГП 1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ |
Косм. наука технол. 2014, 20 ;(1):03-13 |
https://doi.org/10.15407/knit2014.01.003 |
Мова публікації: українська |
Анотація: Зіставляються результати супутникових та наземних вимірювань загального вмісту озону на станції Київ-Голосіїв з 13 травня 2010 р. до кінця 2012 р. Використано дані супутникових приладів OMI та SCIAMACHY, а також дані, отримані на станції Київ-Голосіїв за допомогою спектрофотометра Добсона № 040. Шляхом порівняння із супутниковими даними показано, що найбільш надійним серед різних типів наземних вимірювань є метод «за прямим Сонцем». Високоює також якість наземних зенітних спостережень безхмарного неба у стандартній парі довжин хвиль AD, яка щонай-менше не поступається якості вимірювань «за прямим Сонцем». Встановлено, що значення загального вмісту озону,отримані за допомогою спектрофотометра Добсона, є меншими порівняно з супутниковими, коли зенітна відстань Сонця перевищує 60°. Основною причиною цього «розходження» вважається вплив світла, розсіяного всередині спект-рофотометра. Різниці між супутниковими і наземними даними демонструють сезонний хід із максимумом узимку та мінімумом улітку, що вказує на недоліки алгоритмів обчислення загального вмісту озону. |
Ключові слова: загальний вміст озону, спектрофотометр Добсона, супутникові дані |