Рослини як джерело кисню та їжі для космонавтів визнані ключовим компонентом біорегенеративних систем життєзабезпечення. Біологічні мембрани, в першу чергу цитоплазматична мембрана (ЦМ),  за своїми якостями та функціями можуть відігравати важливу роль в адаптації рослин до мікрогравітації. Доведено наявність в ЦМ функціональних доменів, які отримали назву “ліпідних рафтів”. Припускається, що рафти модулюють білкові взаємодії і таким чином включаються в численні життєво важливі клітинні процеси. Дослідження ліпідних рафтів допомагають пояснити  біохімічні процеси,  що відбуваються в клітинних мембранах у нормі та відповідях на стрес.

       Наша стаття торкаэться такої проблеми як пізнання ступеня гравічутливості основних клітинних процесів та адаптивного потенціалу рослин до умов мікрогравітації,  що конче потрібно для розробки технологій космічного рослинництва у біорегенеративних системах життєзабезпечення. Мета полягає у з’ясуванні ступеня гравічутливості ліпідних рафтів рослинних клітин за такими ознаками як склад і вміст насичених і ненасичених жирних кислот і стеринів.

      Матеріали й методи дослідження стосувалися проростків гороху Pisum sativum L. сорту Берсек, який вирощували протягом 6-ти діб у контролі та за дії повільного горизонтального кліностатування. На сьому добу від проростків відрізали корені, виділяли з них фракцію ЦМ, із якої отримували фракцію рафтів із використанням центрифуги “Оptima L-90K“. Фракцію рафтів  досліджували методами  електронної мікроскопії за допомогою електронного мікроскопа JEM 1230 (“JЕОL”, Японія) і  газової хроматографії на апараті HRGC 5300 (“Carlo Erba Instruments”, Італія).

         Показано, що рафти мають вигляд тонких стрічок  довжиною від 80 до 100 нм та шириною від 6 до 13 нм. За умов кліностатування якісний склад основних жирних кислот у фракції рафтів не змінювався, відмінності спостерігалися у їхньому відсотковому вмісті. За дії модельованої мікрогравітації у фракції рафтів, як і в стаціонарному контролі, переважали насичені жирні кислоти, вміст яких збільшувався, особливо пальмітинової кислоти, відповідно зменшувався відсоток ненасичених жирних кислот, особливо арахідонової кислоти. Відмічено зменшення моноєнових ненасичених жирних кислот порівняно із контролем,  серед полієнових жирних кислот найбільший відсоток складали тетраєнові жирні кислоти. За умов кліностатування відсоток холестерину у фракції рафтів збільшувався в 7 разів порівняно із контролем.

        Вперше встановлено значне збільшення холестерину та підвищення вмісту насичених жирних кислот у ліпідних рафтах під впливом кліностатування, що  може вказувати на підвищення жорсткості рафтів і отже на зміни проникності ЦМ, селективності та активності відповідних білків. Підвищення жорсткості рафтів відбувається на фоні підтримання мікров’язкості самої мембрани на нормальному рівні. Пропонується  посилити увагу до вивчення ролі ліпідних рафтів у гравічутливості рослинних клітин.