Академік В.І. Вернадський про споконвічність життя в космосі (До 100-річчя його праці «Початок і вічність життя»)
Рубрика:
Пилипчук, ОЯ, Стрелко, ОГ, Пилипчук, ОО |
Косм. наука технол. 2021, 27 ;(2):85-92 |
https://doi.org/10.15407/knit2021.02.085 |
Мова публікації: Українська |
Анотація: Праця В.І. Вернадського «Початок і вічність життя» (1922), як і інші його наукові твори, зробила вагомий внесок у розвиток багатьох розділів природознавства, принципово змінила науковий світогляд ХХ сторіччя. Ця праця визначила місце людини та її наукової думки в еволюції біосфери, дозволила по-новому поглянути на навколишню природу як середовище існування людини. Вона поставила багато актуальних проблем і накреслила шляхи їхнього вирішення у майбутньому. Поєднання глибоких знань у різних галузях з історією їхнього розвитку зумовило формування у В.І. Вернадського власних поглядів на науку як на специфічне природне явище, притаманне роду Homo sapiens. Він вважав розвиток науки природним процесом розвитку людської думки, спрямованої на пізнання законів природи і законів власного розвитку. Хоча людська думка не є ні матерією, ні енергією, її вплив на зміну довкілля, тобто на біосферу є надзвичайно великим.
У своїй праці «Початок і вічність життя» В.І. Вернадський аналізує різні механізми виникнення життя і дійшов висновку, що життя могло бути вічним і не мати початку. Він підкреслює два найважливіші з геологічної точки зору положення: по-перше, планетний, геологічно закономірний характер життя; по-друге, тісний зв’язок усіх геологічних процесів у біосфері з діяльністю живої речовини. Отже, розуміння життя як планетного явища привело В.І. Вернадського до розуміння прямої залежності існування біосфери від умов, створених геологічними процесами.
|
Ключові слова: біосфера, життя у космосі; особистості: В.І. Вернадський, космос |
References:
1. Andreiuk K. A., Kozlova I. P., Koptieva Zh. L. (2005). Microbial corrosion of underground structures. Kyiv: Science thought [in Ukrainian].
2. Vernadskii V. I. (1922). The beginning and eternity of life. Petersburg: Time [in Russian].
3. Vernadskii V. I. The beginning and eternity of life. URL: https://www.twirpx.com/file/2320282/ (Last accessed: 24.06.2020).
4. Vernadskyi V. I. (2005). The beginning and eternity of life: Selected works. Kyiv: Science thought, 73—99 [in Ukrainian].
5. Vladimir Ivanovich Vernadskii. URL: https://worldofaphorism.ru/kratkie-biografii/vladimir-vernadskij (Last accessed: 01.06.2020).
6. Human genome project. URL: http: //uk.wicipedia.org/ wiki/ Проєкт_ геному_людини (Last accessed: 01.06.2020).
7. Grachev V. (2019). Creative heritage of V. I. Vernadsky and global challenges of sustainable development. Adv. Soc. Sci. Res. J., 6(2).
2. Vernadskii V. I. (1922). The beginning and eternity of life. Petersburg: Time [in Russian].
3. Vernadskii V. I. The beginning and eternity of life. URL: https://www.twirpx.com/file/2320282/ (Last accessed: 24.06.2020).
4. Vernadskyi V. I. (2005). The beginning and eternity of life: Selected works. Kyiv: Science thought, 73—99 [in Ukrainian].
5. Vladimir Ivanovich Vernadskii. URL: https://worldofaphorism.ru/kratkie-biografii/vladimir-vernadskij (Last accessed: 01.06.2020).
6. Human genome project. URL: http: //uk.wicipedia.org/ wiki/ Проєкт_ геному_людини (Last accessed: 01.06.2020).
7. Grachev V. (2019). Creative heritage of V. I. Vernadsky and global challenges of sustainable development. Adv. Soc. Sci. Res. J., 6(2).
8. Guillaume B. (2014). Vernadsky’s philosophical legacy: A perspective from the Anthropocene. The Anthropocene Rev., 1(2), 137—146.
9. Inozemtsev V., Lepskaya N. (2019, July). Problems of Technogenic Society in the Process of Noospheric Transformation. 4th International Conference on Contemporary Education, Social Sciences and Humanities (ICCESSH 2019). Atlantis Press.
10. Korobova E., Romanov S. (2014). Ecogeochemical exploration of noosphere in light of ideas of VI Vernadsky. J. Geochem. Explor., 147, 58—64.
11. Mochalov I. I. (2009). Vladimir Vernadsky: cosmos, Earth, life, man, reason — from biosphere to noosphere. Earth system: History and natural variability, Vol. IV, 384—434.