Деякі особливості прикладної надійності радіолокаційних станцій контролю космічного простору

Лаврич, ЮМ, Плаксін, СВ, Погоріла, ЛМ, Бистров, МІ
Space Sci. & Technol. 2021, 27 ;(3):13-27
https://doi.org/10.15407/knit2021.03.013
Язык публикации: Українська
Аннотация: 
      Актуальність. Радіолокаційні станції контролю космічного простору виконують дуже відповідальні функції, тому вони повинні бути надійними, і забезпечення надійності є однією з ключових вимог на всіх стадіях їхнього життєвого циклу.
      Мета. Метою статті є аналіз деяких аспектів забезпечення надійності, зумовлених особливостями процесу розробки і виготовлення радіолокаційних станцій контролю космічного простору, обґрунтування можливості використання досвіду вітчизняного розробника при вирішенні задач надійності в нових зразках.
      Метод. У роботі використано порівняльний аналіз методів розробки, виготовлення і випробувань складних технічних систем, чинних стандартів і стандарту Головного конструктора.
      Результати. Наведено деякі характерні риси радіолокаційних станцій контролю космічного простору — унікальність, виробництво в одному екземплярі, мала повторюваність і велика номенклатура, неможливість виготовлення і випробувань функціонально закінчених систем безпосередньо в умовах виробника. Розглянуто ряд особливостей проєктування і виготовлення за стандартом Головного конструктора, відсутніх у чинних стандартах, обґрунтовано необхідність розробки нових нормативних документів, які враховують особливості проєктування та виготовлення радіолокаційних станцій контролю космічного простору. З прикладної точки зору наведено ряд конкретних науково-практичних рішень забезпечення надійності радіолокаційних станцій контролю космічного простору вітчизняного розробника для використання у подальших розробках. Встановлено, що кількість термінів у сучасній теорії надійності не мають прикладної спрямованості і не дозволяють підвищити точність класифікації стану об’єкта. Показано, що створення нових поколінь радіолокаційних станцій контролю космічного простору супроводжується появою нових, невідомих науці науково-практичних завдань, вирішення яких пов’язане із застосуванням нових наукових ідей, власних розробок комплектувальних елементів. Показано, що застосування сучасної елементної бази при проєктуванні радіолокаційних станцій контролю космічного простору створює складності забезпечення надійності ієрархічних рівнів, через те що випробування за наявними стандартами можливі лише для нижчих рівнів ієрархії. Встановлено, що наявні стандарти загальнотехнічних вимог і методів контролю та випробувань для виробів і радіолокаційних станцій не завжди ідентичні, тому, застосовуючи високонадійну елементну базу, неможливо забезпечити таку ж надійність радіолокаційних станцій. Очевидно, новий етап забезпечення надійності повинен бути пов’язаний з індивідуальною надійністю самих елементів. Обґрунтовано важливість наукової задачі, пов’язаної з вибором параметрів контролю сучасного покоління радіолокаційних станцій в умовах неможливості застосування традиційного контролю, що вимагає припинення цільового функціонування. Як параметр оцінки стану виробів запропоновано температуру як функцію часу. Запропоновано ряд способів забезпечення надійності нових поколінь радіолокаційних станцій контролю космічного простору, заснованих на використанні нових інформаційних сигналів, вбудованих в елементну базу моделей надійності для створення системи збору, накопичення та аналізу інформації — єдиної для всіх стадій життєвого циклу радіоелектронної апаратури.
       Висновки. Врахування особливостей проєктування і виготовлення радіолокаційних станцій контролю космічного простору і практичного досвіду вітчизняного розробника для вирішення проблем надійності дозволить забезпечити створення технології високонадійних поколінь радіолокаційних станцій контролю космічного простору і розроблення станцій «високої заводської готовності».
Ключевые слова: вбудована надійність, документація Головного конструктора, елементна база, прикладна надійність, радіолокаційні станції контролю космічного простору
References: 
1. Agamirov L. V., Ostyakov Yu. A., Sokolov V. P., Shevchenko I. V. (2016). Ensuring the reliability and safety of complex techni-cal systems. Moscow: MSTU [in Russian].
2. Azarenkov V. I. (2016). On the issue of ensuring the reliability of electronic equipment of weapons and military equipment.Technology and design in electronic equipment, No 1(45), 133–139 [in Russian].
3. Boev S. F. (2017). The risk management of design and creation of early warning radars. Moscow: MSTU [in Russian].
4. Zhdanov V. V. (2013). Analysis of forecasting models and calculation of reliability of component parts of on-board electronic equipment. Reliability and quality: Proceedings of the international symposium, 1, 28—31 [in Russian].
5. Klochkova D. V., Sidnyaev N. I. (2013). The main factors of operational reliability of powerful transmission units. Science and innovation, 12, 1—19 [in Russian].
6. Lavrich Yu. N. (2013). Study of the effect of long-term storage on the characteristics of solar cells. Proceedings of “Semiconduc-tor materials, information technology and photovoltaics” (Kremenchug, 2013), 79—80 [in Russian].
7. Lavrich Yu. N. (2015). Thermal monitoring as a method for assessing the technical condition of digital electronic systems. Technology and design in electronic equipment, No 4, 36–41 [in Russian].
8. Lavrich Yu. N. (2015). Features of ensuring the thermal regime of powerful radio transmitting systems. Proceedings of ”Modern information and electronic technologies”: 16th International Scientific and Practical Conferenc(Odessa, 2015), 140—141 [in Russian].
9. Litvinenko R. S., Bagaev A. V., Yamschikov A. S. (2016). The practical application of the exponential distribution law in assessing the reliability of technical objects. Scientific Almanac, No9-10(23), 427—431 [in Russian].
10. Litvinenko R. S., Idiyatulin R. G., Auhadeev A. E. (2016). Analysis of the use of exponential distribution in the theory ofreliability of technical systems Reliability and quality of complex systems. 2 (14), 17—22 [in Russian].
11. Maximenkov A., Dolin M. (2007). The main directions of the development of radar warning systems for nuclear missile strike and space control of the United States. Foreign military review, No 9, 37—66.
12. Markovskiy A. S., Samsonov A. V., Svekolkin N. I. (2016) Place and role of quality control processes in the life cycle of weapons systems software. Proceedings of the Military Space Academy named after A. F. Mozhaisky, 119—128 [in Russian].
13. Scherbak L. N. (2011). Axioms of Reliability Theory. Electronics and control systems, No 3(29), 141—148 [in Russian].
14. Directive 2011/65/EU of the European Parliament and of the Council of 8 June 2011 on the restriction of the use of certain hazardous substances in electrical and electronic equipment Text with EEA relevance OJ L 174, 1.7, 88–110.
15. Green T., Terlizzi T. (2014). New Technology Challenges in Military Space. Microcircuits. Test, Assembly & Packaging Times, 5(4), 39—45.
16. Hansen M., Nesbit M. (2000). Report of the Defense Science Board Task Force on Defense Software. Washington: Defense Science Board, 59p.
17. Ushakov I. A. (2006). Reliability: past, present, future. Reliability: Theory & Applications, No 1, 17–27.
18. Wong Kam L. (1990). What is wrong with the existing reliability prediction method? Quality and Reliability Engineering International, 251—257.