Висвітлюється роль обсерваторій України у виконанні досліджень в рамках міжнародної астрометричної програми зі створення каталогу слабких зір (КСЗ). Ідея програми полягала в астрометричній прив’язці слабких зір до галактик, що дало можливість отримати абсолютні власні рухи зір і створити квазіінерційну систему координат, яка не залежить від рухів у нашій Галактиці. Власні рухи, віднесені до галактик, дають можливість визначити систематичні похибки фундаментальних каталогів, знайти незалежним способом сталу прецесії, а також уточнити зоряно-кінематичні параметри
Галактики. Програма КСЗ суттєво вплинула на такі міжнародні програми, як AGK3R і SRS (Southern Reference Stars) — всі зорі КСЗ увійшли до списку AGK3R, а список зір SRS було створений за критеріями КСЗ. Описано етапи роботи над проєктом як у рамках обсерваторій колишнього СРСР, так і у міжнародній частині, а саме створення загального, фундаментального каталогів КСЗ, фотографування ділянок неба з фундаментальними зорями і галактиками. Наведено дані за результатами Пулковської і Лікської програм.

       Після завершення космічного проєкту HIPPARCOS історія астрономії
поділилася на два періоди:до запуску супутника і після. Частина астрометричних каталогів і програм втратила свою актуальність, зокрема і за програмою Каталогу слабких зір і наразі представляє лише історичний інтерес. На сьогодні реалізацією міжнародної небесної системи координат в оптичному діапазоні є Gaia Celestial Reference Frame, створена на базі спостережень квазарів (GCRF3) космічним супутником Gaia, місія якого ще триває.